Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №908/253/14
Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 908/253/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016у справі № 908/253/14 господарського суду Запорізької областіза заявою боржникаТовариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"проБанкрутствоза участю представників сторін: представник ліквідатора Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" Коргіної В.М. - Севастьянов Р.Ю., представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" - Мица Ю.В., Спасибко А.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі №908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі по тексту - ТОВ "Ріелті Сіті") про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн - задоволено частково, визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. В решті в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 у справі №908/253/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано, а справу № 908/253/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

12.11.2015 ТОВ "Ріелті Сіті" подало до господарського суду уточнюючу заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій просило суд визнати його вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на рішення Московського районного суду міста Харкова від 05.08.2015 у справі № 643/11867/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ТОВ "Ріелті Сіті", та за зустрічним позовом ТОВ "Ріелті Сіті" до ОСОБА_8 про визнання права, згідно з яким визнано за ТОВ "Ріелті Сіті" право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, до ТДВ "Гвідон" в розмірі 991 584,30 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі №908/253/14 відмовлено у задоволенні уточнюючої заяви ТОВ "Ріелті Сіті" (вх.№ 0906/41527 від 12.11.2015) про визнання вимог ТОВ "Ріелті Сіті" до ТДВ "Гвідон" по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн.

Аналізуючи правовідносини, що склались між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТДВ "Гвідон", суд першої інстанції в ухвалі від 30.11.2015 дійшов висновку, що вони виникли саме з корпоративних правовідносин, про що свідчить також і надане заявником вищезгадане рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2015, де, як встановлено господарським судом, зазначено, що право власності на акції в ЗАТ "Гвідон", що належали ТОВ "Ріелті Сіті", трансформувалося в право на частку в статутному капіталі ТДВ "Гвідон", а, отже, свідчить про корпоративні відносини між цими підприємствами.

Господарським судом встановлено, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" виникли до ТДВ "Гвідон" з корпоративних відносин, а саме відносин, пов'язаних з правом ТОВ "Ріелті Сіті" на участь у ТДВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон", або правом на продаж своєї частки у товаристві, тобто, з питаннями володіння, користування та розпорядження належних ТОВ "Ріелті Сіті" нерозподілених часток у статутному капіталі ТДВ "Гвідон".

Судом першої інстанції зазначено, що ТОВ "Ріелті Сіті" має право вимагати суму 991 584,30 грн. від боржника, але не в порядку, визначеному у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки цей Закон забороняє включення до грошових зобов'язань боржника вимог, які виникли із зобов'язань перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Господарським судом встановлено, що грошові вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника виникли саме з такої участі, тому не можуть зараховуватись до складу грошових зобов'язань боржника, отже, ТДВ "Гвідон" немає грошових зобов'язань перед ТОВ "Ріелті Сіті" в розумінніЗакону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції в ухвалі від 30.11.2015 дійшов висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" не може бути кредитором ТДВ "Гвідон", оскільки його вимоги виникли не з цивільно-правового правочину (договору), передбачених законодавством, а з корпоративних правовідносин, і не носять грошовий характер у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі №908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 скасовано. Визнано кредиторські вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника ТДВ "Гвідон" у розмірі 991 584,30 грн у справі №908/253/14 та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 у справі №908/253/14 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 908/253/14 скасовано, а справу № 908/253/14 направлено на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Постанова суду касаційної інстанції від 24.05.2016 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, не надав належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог у тому числі, в частині переходу права власності на цінні папери до нового власника, які були отримані ТОВ "Ріелті Сіті" на підставі Договору дарування акцій від 19.12.2006, крім того, судом другої інстанції не встановлено з посиланням на спеціальні норми права, форми емітованих цінних паперів, не встановлено, чи містять матеріали справи належні та допустимі докази, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, якими у встановленому законом порядку підтверджується право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", крім того суд апеляційної інстанції не дослідив обставини справи, пов'язані із розміром вимог кредитора до ТДВ "Гвідон" з урахуванням наявності у складі статутного капіталу ТДВ "Гвідон" нерозподіленого статутного капіталу.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 908/253/14 (головуючий суддя: Геза Т.Д., суддя Дучал Н.М., суддя Татенко В.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 - задоволено.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 - скасовано.

Визнано кредиторські вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника ТДВ "Гвідон" у розмірі 991 584,30 грн у справі № 908/253/14 та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Стягнуто з ТДВ "Гвідон" на користь ТОВ "Ріелті Сіті" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 679,60 грн.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТДВ "Гвідон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 908/253/14 в повному обсязі та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон", якою відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 991 584,30 грн, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", ст. 722 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 та ч. 1 ст. 111-12 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі №908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 95 вищевказаного Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

12.11.2015 ТОВ "Ріелті Сіті" подало до господарського суду уточнюючу заяву з грошовими вимогами до ТДВ "Гвідон", в якій просило суд визнати його вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, у розмірі 991 584,30 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді, проаналізувавши матеріали справи, встановила, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось акціонером ЗАТ "Гвідон", що підтверджується Сертифікатами іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006 та серії А № 253 від 20.11.2006, виданими ЗАТ "Гвідон", як реєстроутримувачем, а також Договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ОСОБА_9 (даруватель) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований).

Відповідно до Статуту ЗАТ "Гвідон" розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 48,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн, що складає 21,944 % від загальної кількості акцій.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн, що складає 0,154 % від загальної кількості акцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.11.2006 між ОСОБА_10 та ТОВ "Ріелті Сіті" укладено договір дарування акцій відповідно до якого даруватель подарував належні йому прості іменні акції ЗАТ "Гвідон", а обдарований прийняв в дар ці акції в кількості 1000 штук. Сторони оцінюють подаровані акції в 10 500,00 грн.

Згідно Договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного з ОСОБА_9, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., що складає 28,856 % від загальної кількості акцій товариства.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в оскаржуваної постанові встановлено, що станом на 19.12.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" було фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складає 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон".

Згідно протоколу загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, підписаного директором ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_9, як головою загальних зборів акціонерів, було вирішено реорганізувати ЗАТ "Гвідон" у товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації та припинення ЗАТ "Гвідон", головою якої було призначено директора ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_9

Враховуючи зазначене, суд другої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складало 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон", та взагалі не було введено до складу учасників ТДВ "Гвідон", як це зазначено у Висновку експертного економічного дослідження № 5800 від 04.06.2015, виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, підтверджується протоколом установчих зборів учасників ТДВ "Гвідон" № 1 від 12.03.2011 та статутом ТДВ "Гвідон", а правовим наслідком відносно акціонера, який не виразив своєї волі припинити право власності на акції, має бути трансформація його права як акціонера в інше, рівне за обсягом майнове право - право на частку в статутному капіталі.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до висновку Експертного економічного дослідження № 5800, складеного 04.06.2014 у обсязі наданих на дослідження документів, частка власного капіталу ЗАТ "Гвідон", яка відповідає 50,955 % акцій, що належать ТОВ "Ріелті Сіті" на момент реорганізації ЗАТ "Гвідон" до складу учасників якого не включено ТОВ "Ріелті Сіті", виходячи з даних передавального акту від 12.03.2011 складає 991 584,30 грн. Правовий наслідок не включення ТОВ "Ріелті Сіті" до складу учасників слід кваліфікувати як виключення ТОВ "Ріелті Сіті" як учасника із ТДВ "Гвідон" і відповідну трансформацію права на частку в зобов'язальне право по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі. При цьому, такі вимоги є саме грошовими.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що виключення є формою корпоративної відповідальності учасника перед товариством і за своєю правовою сутністю є дією товариства, спрямованою на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за невиконання учасником корпоративних обов'язків. Виключення завжди має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами, в той час як підстави (мотиви) виходу з товариства жодного правового значення не мають, а аналіз наявних в матеріалах справи документів та доказів, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить, що такого роду дії по виключенню були здійснені без відповідних підстав та дотримання процедури виключення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч. 3 ст. 65 Закону України "Про господарські товариства" та абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд другої інстанції дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті", заявлені в рамках провадження у справі №908/253/14 до ТДВ "Гвідон", виникли з іншої підстави, яка передбачена ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", і по своїй суті є грошовими, адже стосуються виплати вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті", заявлені в рамках справи № 908/253/14 до ТОВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон", є грошовими (носять характер грошових зобов'язань) в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки зазначені товариства не перебувають у корпоративних відносинах, однак боржник є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті"; вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" по своїй суті є грошовими, оскільки стосуються виплати вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, отже, на думку суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ріеліті Сіті" має законні вимоги на виплату компенсації вартості належних йому на праві власності акцій реорганізованого товариства.

Судом другої інстанції встановлено, що виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язання, які виникли у боржника перед ТОВ "Ріелті Сіті" підтверджені належними та допустимими доказами, та можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, тому що за своєю правовою природою не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами).

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а частина 1 цієї ж статті зазначає, що корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в попередній постанові від 24.05.2016 вже погодилась із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, що за своєю правовою природою зобов'язання боржника - ТДВ "Гвідон" перед ТОВ "Ріелті Сіті" можуть бути включені до складу грошових, та не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами), оскільки, зазначені товариства не перебувають у корпоративних відносинах, адже, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, ТОВ "Ріелті Сіті", будучи акціонером ЗАТ "Гвідон" під час перетворення останнього в ТДВ " Гвідон" не було включено до складу учасників ТДВ "Гвідон", однак - банкрут є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті".

Відповідно до вимог ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Також, враховуючи конкретні встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась в постанові від 24.05.2016 з доводами представника ТОВ "Ріелті Сіті" стосовно того, що чинним законодавством не передбачено формування за рахунок акцій відомих акціонерному товариству акціонерів, при перетворенні такого акціонерного товариства в інше господарське товариство, будь-яких фондів нерозподіленого статутного капіталу, а також про те, що вимоги, заявлені ТОВ "Ріелті Сіті" у процедурі банкрутства ТДВ "Гвідон", що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за своєю правовою природою є грошовими вимогами про виплату частки ТОВ "Ріелті Сіті", які виникли безпосередньо на підставі ч. 2 ст. 64 й ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок поєднаного з реорганізацією, виключення ТОВ "Ріелті Сіті" зі складу учасників ТДВ "Гвідон".

Разом з тим, суд касаційної інстанції в попередній постанові від 24.05.2016, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, не надав належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог у тому числі, в частині переходу права власності на цінні папери до нового власника, які були отримані ТОВ "Ріелті Сіті" на підставі Договору дарування акцій від 19.12.2006, крім того, судом другої інстанції не встановлено з посиланням на спеціальні норми права, форми емітованих цінних паперів, не встановлено, чи містять матеріали справи належні та допустимі докази, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, якими у встановленому законом порядку підтверджується право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив обставини справи, пов'язані із розміром вимог кредитора до ТДВ "Гвідон" з урахуванням наявності у складі статутного капіталу ТДВ "Гвідон" нерозподіленого статутного капіталу.

Щодо визначення форми емітованих цінних паперів (а саме - 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006) колегія суддів апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді в оскаржуваній постанові від 02.08.2016 зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній на дату укладення сторонами договору дарування акцій від 19.12.2006) цінні папери за формою існування поділяються на документарні та без документарні.

Відповідно до ч. З ст. 4 та ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (у редакції, чинній на дату укладення сторонами договору дарування акцій від 19.12.2006) випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до п. 1.3 укладеного сторонами договору дарування акцій від 19.12.2006 права дарувальника ОСОБА_9 на 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом відповідного договору дарування, підтверджувались в тому числі сертифікатом іменних акцій, виданим ЗАТ "Гвідон" - 03.04.2006.

Колегією суддів апеляційної інстанції правомірно зазначено, що сам факт підтвердження права власності дарувальника (ОСОБА_9.) саме сертифікатом іменних акцій з огляду на наведені вище приписи чинного станом на 19.12.2006 законодавства України про цінні папери, завідомо виключає існування відповідних акцій у бездокументарній (в тому числі знерухомленій) формі.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що іменні акції ЗАТ "Гвідон", що є предметом договору дарування від 19.12.2006, укладеного між ОСОБА_9 (дарувальник) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований) були емітовані ЗАТ "Гвідон" у документарній формі і станом на дату укладення відповідного договору дарування знерухомлені не були.

Щодо вирішення питання про перехід до нового власника (ТОВ "Ріелті Сіті") права власності на 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон", які є предметом договору дарування від 19.12.2006, укладеного між ОСОБА_9 (дарувальник) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований), колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що відповідно до ч. З ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній на дату укладення сторонами договору дарування акцій від 19.12.2006) права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (у редакції, чинній на дату укладення сторонами договору дарування акцій від 19.12.2006) іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.

Таким чином, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції, закон пов'язує з моментом внесення змін до реєстру іменних цінних паперів (моментом зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача) перехід права власності лише на цінні папери, випущені у бездокументарній формі (або знерухомлені). Право ж власності на іменні цінні папери, випущені в документарній формі, за змістом приписів ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Надавши оцінку тексту договору дарування від 19.12.2006, укладеного між ОСОБА_9 (дарувальник) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований), суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що право власності на зазначені 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон" відповідно до приписів ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" виникло у ТОВ "Ріелті Сіті" з 19.12.2006, оскільки, як правомірно зазначено колегією суддів апеляційної інстанції, договір дарування від 19.12.2006, предметом якого є 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон", укладений між ОСОБА_9 (дарувальник) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований) саме як договір реальний, що не суперечить приписам ч. 1 ст. 717 ЦК України, що, в свою чергу, свідчить, що 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон" на момент підписання сторонами вказаного договору дарування від 19.12.2006 були передані дарувальником (ОСОБА_9.) обдарованому (ТОВ "Ріелті Сіті"), а також, що з 19.12.2006 ТОВ "Ріелті Сіті" було власником 2 322 акцій ЗАТ "Гвідон", що дорівнювало 50,955 відсотків статутного капіталу ЗАТ "Гвідон", оскільки, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, відповідно до Статуту ЗАТ "Гвідон" розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 48,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн; згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій простої форми ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн, що складає 21,944 % від загальної кількості акцій (Т.1 а.с. 25); згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій простої форми ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн, що складає 0,154 % від загальної кількості акцій (Т. 1 а.с. 31), а право власності на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" виникло у ТОВ "Ріелті Сіті" 19.12.2006 на підставі договору дарування від 19.12.2006.

Щодо дослідження обставин справи, пов'язаних із розміром вимог кредитора до ТДВ "Гвідон" з урахуванням наявності у складі статутного капіталу ТДВ "Гвідон" нерозподіленого статутного капіталу, колегія суддів апеляційної інстанції правомірно зазначила, що цивільним законодавством України (в тому числі спеціальним законодавством про цінні папери, фондовий ринок, акціонерні та інші господарські товариства), чинним у період проведення реорганізації (перетворення) ЗАТ "Гвідон" у ТДВ "Гвідон" не було передбачено формування за рахунок акцій відомих акціонерному товариству акціонерів при перетворенні такого акціонерного товариства в інше господарське товариство будь-яких фондів нерозподіленого статутного капіталу.

Крім того, як зазначено судом другої інстанції, ТДВ "Гвідон" не доведено перед судом наявності будь-якого правового чи навіть фактичного зв'язку сформованого у період проведення реорганізації ЗАТ "Гвідон" у ТДВ "Гвідон" нерозподіленого статутного капіталу із акціями ЗАТ "Гвідон", що належали ТОВ "Ріелті Сіті", оскільки, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у складі статутного капіталу ТДВ "Гвідон" рахується нерозподілений статутний капітал у розмірі 11 140,50 грн, тобто 23,283 % від загального розміру статутного капіталу ТДВ "Гвідон" - 47 848,50 грн, в свою чергу, 23,283 % від загального розміру статутного капіталу не відповідає а ні дійсному розміру частки (50,955 %, що відповідає 2 322 акцій ЗАТ "Гвідон"), яка належала ТОВ "Ріелті Сіті" у статутному капіталі ЗАТ "Гвідон", а ні розміру такої частки (1007 акцій, що дорівнює 22,098 % статутного капіталу ЗАТ "Гвідон"), про який стверджували представники ТДВ "Гвідон".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов в оскаржуваній постанові від 02.08.2016 правомірного та обґрунтованого висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" було фактично виключено в процесі реорганізації ЗАТ "Гвідон" у ТДВ "Гвідон" з числа учасників вказаного товариства, через що заявлені скаржником у розглядуваній справі вимоги є грошовими в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, колегією суддів апеляційної інстанції зазначено, що оскільки, ТОВ "Ріелті Сіті" не заявляло вимогу про викуп належних йому акцій ЗАТ "Гвідон", належне врахування майнових інтересів ТОВ "Ріелті Сіті", як акціонера ЗАТ "Гвідон" під час перетворення останнього у ТДВ "Гвідон", виходячи із принципів розумності, добросовісності і справедливості (п. 6 ст. 3 ЦК України) й неприпустимості позбавлення права власності (п. 2 ст. 3 ЦК України) допускається виключно шляхом набуття ТОВ "Ріелті Сіті" статусу учасника ТДВ "Гвідон", але, оскільки, ТОВ "Ріелті Сіті" в процесі перетворення ЗАТ "Гвідон" у ТДВ "Гвідон" формально не було включено до складу учасників ТДВ "Гвідон", таку ситуацію суд апеляційної інстанції кваліфікував, як виключення ТОВ "Ріелті Сіті" зі складу учасників ТДВ "Гвідон", що надає ТОВ "Ріелті Сіті" право вимагати виплати частини майна ТДВ "Гвідон", пропорційної частці ТОВ "Ріелті Сіті" у статутному капіталі. А суд першої інстанції в ухвалі від 30.11.2015 не звернув увагу на те, що ТОВ "Ріелті Сіті" було власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складало 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон", і взагалі не було введено до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон".

Враховуючи все вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов в даному випадку в оскаржуваної постанові правомірного висновку про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 та визнання грошових вимог ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника ТДВ "Гвідон" у розмірі 991 584,30 грн, оскільки, як обґрунтовано встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, місцевий господарський суд відхилив зазначені кредиторські вимоги - ТОВ "Ріелті Сіті" без дослідження належним чином та в повному обсязі матеріалів і обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, не встановив наявність доказів, які підтверджують вимоги кредитора.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги ТДВ "Гвідон" висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та фактично зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 02.08.2016 у справі № 908/253/14 - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі №908/253/14 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк